1. Словник української мови в 11 томах

ліквідований

ЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ліквідува́ти.

Він комендант табору, який скоро буде ліквідований, і в тій ліквідації він теж візьме участь (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168);

В роки першої п’ятирічки капіталістичні елементи були в основному ліквідовані (Іст. КПРС, 1959, 436);

Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Смолич, II, 1958, 81);

// ліквідо́вано, безос. присудк. сл.

Соціалізм завоював вирішальні перемоги. Ліквідовано умови реставрації капіталізму (Рад. Укр., 18.V 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліквідований — ліквідо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ліквідований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ліквідувати. || ліквідовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліквідований — ЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ліквідува́ти. Московське правительство не пойняло Кочубеєві й Іскрі (бувшому [колишньому] полтавскому полковнику) віри і приговорило їх до смерті. За смертю їх донос був ліквідований (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. ліквідований — Ліквідо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)