ліквідований

ліквідо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ліквідувати.

|| ліквідовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліквідований — ліквідо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ліквідований — ЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ліквідува́ти. Московське правительство не пойняло Кочубеєві й Іскрі (бувшому [колишньому] полтавскому полковнику) віри і приговорило їх до смерті. За смертю їх донос був ліквідований (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. ліквідований — Ліквідо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ліквідований — ЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ліквідува́ти. Він комендант табору, який скоро буде ліквідований, і в тій ліквідації він теж візьме участь (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах