Великий тлумачний словник сучасної мови

ліквідований

ліквідо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ліквідувати.

|| ліквідовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ліквідований — ліквідо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. ліквідований — ЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ліквідува́ти. Московське правительство не пойняло Кочубеєві й Іскрі (бувшому [колишньому] полтавскому полковнику) віри і приговорило їх до смерті. За смертю їх донос був ліквідований (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. ліквідований — Ліквідо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ліквідований — ЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ліквідува́ти. Він комендант табору, який скоро буде ліквідований, і в тій ліквідації він теж візьме участь (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах