ліліпут —
-а, ч. Неприродно мала на зріст людина; карлик. || перен. Про надзвичайно малий предмет, істоту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ліліпут —
Маля, малюк, малеча, див. малиш, карлик, пігмей
Словник чужослів Павло Штепа
ліліпут —
ЛІЛІПУ́Т, а, ч. Неприродно мала на зріст людина; карлик. Мала [дівчинка] в руках якусь претензійність, підкреслене кокетство.., цілком нагадуючи дорослого ліліпута (В.
Словник української мови у 20 томах
ліліпут —
КА́РЛИК (неприродно мала на зріст людина), ЛІЛІПУ́Т, КА́РЛА розм.; ПІГМЕ́Й (перев. в Центральній Африці); ГНОМ (казково мала людина, яка нібито охороняє підземні скарби). Узяв Іван пищалку, попрощався з карликами, й вони пішли собі геть (В.
Словник синонімів української мови
ліліпут —
ЛІЛІПУ́Т, а, ч. Неприродно мала на зріст людина; карлик. — Ліліпути — випадкове явище серед звичайних людей (Багмут, Щасл. день.., 1951, 6); До містечка заїхав мандрівний театр ліліпутів (Вільде, На порозі, 1955, 56); // перен.
Словник української мови в 11 томах