ліниво —
Присл. до лінивий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ліниво —
ЛІНИ́ВО. Присл. до ліни́вий 2. Там ся ліниво працює, де пожитку не чує (Номис); Улітку наша річка обміліла Пливе собі ліниво (М. Рильський); Коло буди лежав Вовчик, висолопивши язик. Він ліниво гавкнув, не підіймаючись (Б.
Словник української мови у 20 томах
ліниво —
ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...
Словник синонімів української мови
ліниво —
ЛІНИ́ВО. Присл. до ліни́вий 2. Чарівник сидить у березняку на траві сумний і скучний, ліниво копирсає паличкою землю (Вас., II, 1959, 55); Чорні важкі буйволи, ліниво ремигаючи, лежали в загородах у теплій багнюці (Гончар, III, 1959, 91)...
Словник української мови в 11 томах