Орфографічний словник української мови

літачок

літачо́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. літачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до літак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. літачок — ЛІТАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до літа́к. Літачок – старенький моторовий – по-старечому, з кректінням і шипінням із розгону підноситься вгору (В. Винниченко); Маленькі літачки, перелетівши річку, почали поволі, один по одному спускатися на поле (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. літачок — ЛІТАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до літа́к. — Ну, хлопче, купуй [іграшку], — сказав парубок. — Ех, літачок! Ех, бистрокрилий! (Донч., VI, 1957, 85).  Словник української мови в 11 томах