літо —
-а, с. 1》 Найтепліша пора року між весною та осінню. Бабине літо. 2》 рідко. Те саме, що рік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
літо —
ЛІ́ТО, а, с. 1. Найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Л. Глібов); Літо було в розповні (Є. Гуцало); Минуло літо, потім ще одне спливло, а Скіл то з'являвся у Скіфії, то зникав (В. Чемерис). 2. рідко.
Словник української мови у 20 томах
літо —
Бабське літо. Послідні теплі дні в осени. В Канаді називають індиянське літо. В літі і качка прачка, а в зимі і жінка неборачка. Літом дуже легко прати, та зимою мороз доскулює.
Приповідки або українсько-народня філософія
літо —
ба́бине лі́то. 1. Теплі, сонячні дні восени. Бабине літо до Петра тілько (тільки) (Укр.. присл..); День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (Іван Ле). 2. Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні.
Фразеологічний словник української мови
літо —
РІК (період часу в 12 місяців), ЛІ́ТО. Треба в люде На рік, на два піти У наймити (Т. Шевченко); Пройшли літа, на вуси впав мороз (М. Рильський).
Словник синонімів української мови
літо —
ЛІ́ТО, а, с. 1. Найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., Вибр., 1951, 29); Чи осінь, чи зима, чи в зелені діброва весни вітає дні, чи літо славить птах, — усе мені шумить хода твоя (Сос., II, 1958, 34).
Словник української мови в 11 томах