ліхтарний — Орфографічний словник української мови

ліхтарний — -а, -е. Прикм. до ліхтар. || Признач. для ліхтаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
ліхтарний — ЛІХТА́РНИЙ, а, е. Прикм. до ліхта́р. Зліз [хлопчик] на ліхтарний стовп і обв'язує його смужкою червоної китайки (Б. Грінченко); У ліхтарнім сяйві на твоїм волоссі Світлячком вечірнім заіскрився сніг (М. Словник української мови у 20 томах
ліхтарний — ЛІХТА́РНИЙ, а, е. Прикм. до ліхта́р. У ліхтарнім сяйві на твоїм волоссі Світлячком вечірнім заіскрився сніг (Руд., Поезії, 1949, 50); // Признач. для ліхтаря. Хрін стояв мовчазний, як ліхтарний стовп, пильно когось видивляючись (Головко, II, 1957, 285). Словник української мови в 11 томах