ліхтарний
ЛІХТА́РНИЙ, а, е.
Прикм. до ліхта́р.
Зліз [хлопчик] на ліхтарний стовп і обв'язує його смужкою червоної китайки (Б. Грінченко);
У ліхтарнім сяйві на твоїм волоссі Світлячком вечірнім заіскрився сніг (М. Руденко);
Коли потрапив у світляну смугу – під ліхтарною чи коло вітрини – було досить помітно, як йому хочеться взяти її бодай за руку (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)