ліхтарний
ЛІХТА́РНИЙ, а, е. Прикм. до ліхта́р.
У ліхтарнім сяйві на твоїм волоссі Світлячком вечірнім заіскрився сніг (Руд., Поезії, 1949, 50);
// Признач. для ліхтаря.
Хрін стояв мовчазний, як ліхтарний стовп, пильно когось видивляючись (Головко, II, 1957, 285).
Словник української мови (СУМ-11)