ліхтарик

ЛІХТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ліхта́р.

Карпа освітив ліхтариком навколо (Досв., Вибр., 1959, 410);

У парку розвішані були гірлянди ліхтариків (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 254).

Значення в інших словниках

1. ліхтарик — ліхта́рик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ліхтарик — -а, ч. Зменш.-пестл. до ліхтар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ліхтарик — ЛІХТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ліхта́р. Начальник свиснув у сюрчок тричі, а потім червоно поблимав ліхтариком, даючи якісь сигнали комусь (І. Багряний); Павленко порозвішував на сцені електричні ліхтарики з повирізуваними зірками (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. ліхтарик — Циліндрична або призматична надбудова над банею або іншим покриттям, прорізана великими віконними отворами між вузькими простінками (порівн. лантерна).  Архітектура і монументальне мистецтво