магараджа —
-і, ч. В Індії до 1956 р. – титул князя високого рангу, якому підкорялося кілька інших князів, а також особа, що мала цей титул.
Великий тлумачний словник сучасної мови
магараджа —
МАГАРА́ДЖА, і, ч. В Індії до 1956 р. – титул князя високого рангу, якому підкорялося кілька інших князів, а також особа, що мала цей титул.
Словник української мови у 20 томах
магараджа —
магара́джа, махара́джа (санскр. – великий володар) титул князя високого рангу в Індії. Існував до ліквідації князівств (1956 p.).
Словник іншомовних слів Мельничука
магараджа —
В Індії володар, що правив самостійно.
Універсальний словник-енциклопедія
магараджа —
Магараджа́, -джі́, -дже́ю, -ра́джо! -ра́джі, -ра́дж і -ра́джів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
магараджа —
МАГАРА́ДЖА, і, ч. В Індії до 1956 р. — титул князя високого рангу, якому підкорялося кілька інших князів, а також особа, що мала цей титул.
Словник української мови в 11 томах