магараджа

МАГАРА́ДЖА, і, ч. В Індії до 1956 р. — титул князя високого рангу, якому підкорялося кілька інших князів, а також особа, що мала цей титул.

Значення в інших словниках

1. магараджа — магара́джа іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. магараджа — -і, ч. В Індії до 1956 р. – титул князя високого рангу, якому підкорялося кілька інших князів, а також особа, що мала цей титул.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. магараджа — МАГАРА́ДЖА, і, ч. В Індії до 1956 р. – титул князя високого рангу, якому підкорялося кілька інших князів, а також особа, що мала цей титул.  Словник української мови у 20 томах
4. магараджа — магара́джа, махара́джа (санскр. – великий володар) титул князя високого рангу в Індії. Існував до ліквідації князівств (1956 p.).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. магараджа — В Індії володар, що правив самостійно.  Універсальний словник-енциклопедія
6. магараджа — Магараджа́, -джі́, -дже́ю, -ра́джо! -ра́джі, -ра́дж і -ра́джів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)