магнетоопір — Орфографічний словник української мови

магнетоопір — магнетоопір, род. магнетоопору (скор. від "магнітний опір") властивість матеріалу змінювати свій електричний опір у магнітному полі; у порівнянні з електричним опором має суттєве значення при дослідженні тонких плівок (а не об'ємних зразків). Фізико-технічний словник-мінімум
магнетоопір — -пору, ч. Те саме, що магнітоопір. Великий тлумачний словник сучасної мови