магнетоопір
магнетоопір, род. магнетоопору
(скор. від "магнітний опір")
властивість матеріалу змінювати свій електричний опір у магнітному полі; у порівнянні з електричним опором має суттєве значення при дослідженні тонких плівок (а не об'ємних зразків).
• Різке збільшення магнетоопору плівок свідчить про збільшення внеску від напруженого високо резистивного шару, прилеглого до підкладки, в загальний опір плівки (Товстолиткін).
• Температурна залежність магнетоопору із розвитком нанотехнологій стає дедалі популярнішою у її вивченні (Товстолиткін).
Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту