магнетоопір

магнетоо́пір

-пору, ч.

Те саме, що магнітоопір.

Значення в інших словниках

1. магнетоопір — магнетоопір, род. магнетоопору (скор. від "магнітний опір") властивість матеріалу змінювати свій електричний опір у магнітному полі; у порівнянні з електричним опором має суттєве значення при дослідженні тонких плівок (а не об'ємних зразків).  Фізико-технічний словник-мінімум
2. магнетоопір — магнетоо́пір іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови