мазуха —
-и, ж., розм. Пестунка, улюблениця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мазуха —
МАЗУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до мазу́н. – Ти моя подруга, моя товаришка, моя мазуха..! – говорила Балабушиха, обнімаючи та цілуючи Настю (І.
Словник української мови у 20 томах
мазуха —
МАЗУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до мазу́н. Мартоха немов спішилася натішитись сею дитиною і пестила її так, що Пріська з Улянкою аж зненавиділи мазуху (Л. Укр., III, 1952, 667); Хоче [Мирон] відійти від ліжка, але в цей час його охоплюють тонкі рученята дев’ятилітньої мазухи (Стельмах, Хліб… 1959, 388).
Словник української мови в 11 томах