мазуха
МАЗУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до мазу́н.
Мартоха немов спішилася натішитись сею дитиною і пестила її так, що Пріська з Улянкою аж зненавиділи мазуху (Л. Укр., III, 1952, 667);
Хоче [Мирон] відійти від ліжка, але в цей час його охоплюють тонкі рученята дев’ятилітньої мазухи (Стельмах, Хліб… 1959, 388).
Словник української мови (СУМ-11)