Орфографічний словник української мови

маківничок

маківничо́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. маківничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до маківник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маківничок — МАКІВНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до маківни́к. Говорять [знайомі] до неї привітно, і про діток розпитують; та бубличка їм дає, друга маківничка (Марко Вовчок); Жовтки збити із цукром і маслом, додати мак і борошно з розпушувачем, за бажанням горіхи та ізюм. Вийшов апетитний маківничок! (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. маківничок — МАКІВНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до маківни́к. Говорять [знайомі] до неї привітно, і про діток розпитують; та бубличка їм дає, друга маківничка (Вовчок, І, 1955, 30).  Словник української мови в 11 томах
  4. маківничок — Маківник, -ка м. Лепешка изъ меду и маку. ум. маківничок. Тая бубличка їй дає, друга маківничка. МВ. І. 48.  Словник української мови Грінченка