маківничок
МАКІВНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до маківни́к.
Говорять [знайомі] до неї привітно, і про діток розпитують; та бубличка їм дає, друга маківничка (Вовчок, І, 1955, 30).
Словник української мови (СУМ-11)МАКІВНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до маківни́к.
Говорять [знайомі] до неї привітно, і про діток розпитують; та бубличка їм дає, друга маківничка (Вовчок, І, 1955, 30).
Словник української мови (СУМ-11)