маківничок
МАКІВНИЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до маківни́к.
Говорять [знайомі] до неї привітно, і про діток розпитують; та бубличка їм дає, друга маківничка (Марко Вовчок);
Жовтки збити із цукром і маслом, додати мак і борошно з розпушувачем, за бажанням горіхи та ізюм. Вийшов апетитний маківничок! (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)