Словник української мови у 20 томах

маківничок

МАКІВНИЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до маківни́к.

Говорять [знайомі] до неї привітно, і про діток розпитують; та бубличка їм дає, друга маківничка (Марко Вовчок);

Жовтки збити із цукром і маслом, додати мак і борошно з розпушувачем, за бажанням горіхи та ізюм. Вийшов апетитний маківничок! (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. маківничок — маківничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. маківничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до маківник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маківничок — МАКІВНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до маківни́к. Говорять [знайомі] до неї привітно, і про діток розпитують; та бубличка їм дає, друга маківничка (Вовчок, І, 1955, 30).  Словник української мови в 11 томах
  4. маківничок — Маківник, -ка м. Лепешка изъ меду и маку. ум. маківничок. Тая бубличка їй дає, друга маківничка. МВ. І. 48.  Словник української мови Грінченка