маківник
МАКІВНИ́К, а́, ч.
1. Коржик із маком та медом.
– Я була б вам, діточки, привезла гостинця. В мене же є й горішки, є мед і мак; була б спекла маківників (І. Нечуй-Левицький);
– Нам не треба пампушок, медяників .. маківників та всяких там пундиків! (О. Довженко);
// Довгий листковий пиріг із маком; струдель.
– На сніданок маєш чай, булочки з родзинками, маківник, сік манго (Ю. Винничук);
Пані Слава втерла сльозу зі щоки. – Ви маківник беріть, це в мене зять із донькою приходили в неділю, я для них зробила... (Любко Дереш).
2. Цукерка з маку.
Для приготування маківників слід прокип'ятити мед з маком (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)