манний

ма́нний

прикметник

Значення в інших словниках

1. манний — -а, -е. Вигот. із дрібнорозмеленої пшениці. Манні крупи. || Приготовлений із таких круп. Манний пудинг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. манний — МА́ННИЙ, а, е. Вигот. із дрібно розмеленої пшениці. – Хіба з дрібних манних круп, борошна найдрібнішого помолу чи то крохмалю не готують поживних страв? (П. Соколовський, пер. з тв. Ж. Верна); // Пригот. із крупи такої пшениці. Дідок..  Словник української мови у 20 томах
3. манний — МА́ННИЙ, а, е. Вигот. із дрібнорозмеленої пшениці. Манні крупи; // Пригот. із таких круп. Дідок.., тримаючи на руках дитину, годував її з чайної ложечки манною кашею (Головко, І, 1957, 461); Манний пудинг.  Словник української мови в 11 томах