манний
МА́ННИЙ, а, е. Вигот. із дрібнорозмеленої пшениці.
Манні крупи;
// Пригот. із таких круп.
Дідок.., тримаючи на руках дитину, годував її з чайної ложечки манною кашею (Головко, І, 1957, 461);
Манний пудинг.
Словник української мови (СУМ-11)