манометр

МАНО́МЕТР, а, ч.

1. Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі.

Гуде огонь, грає котел.., а на версі машини манометр зробив перший оборот (Фр., III, 1950, 328);

Він збив манометр і ударив залізом по боці [паровика]. Потому пустив пару в свисток (Коцюб., II, 1955, 91);

Стрілки манометрів показують тиск пари в котлі і повітря в гальмовій системі (Наука.., 6, 1960, 40).

2. спец. Прилад для вимірювання тиску рідини в судинах та порожнинах живого організму.

Ртутний манометр; Оптичний манометр.

Значення в інших словниках

1. манометр — мано́метр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. манометр — -а, ч. 1》 Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі. Вантажопоршневий манометр — манометр, у якому вимірюваний тиск врівноважується вагою поршня з вантажоприймальним пристроєм та вантажем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. манометр — Тискомірка  Словник чужослів Павло Штепа
4. манометр — МАНО́МЕТР, а, ч., спец. 1. Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі. Гуде огонь, грає котел.., а на версі [верху] машини манометр зробив перший оборот (І. Франко); Він збив манометр і ударив залізом по боці [паровика].  Словник української мови у 20 томах
5. манометр — мано́метр (від грец. μανός – нещільний, рідкий і ...метр) прилад для вимірювання тиску рідини, газу або пари.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. манометр — див. вимірювач тиску  Універсальний словник-енциклопедія