мантика

ма́нтика

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. мантика — -и, ж., міф. Уміння вгадувати волю богів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. мантика — МА́НТИКА, и, ж., книжн. Те саме, що ворожі́ння. Ворожіння (мантика) належить до сфери марновірних уявлень, що задовольняли психологічну потребу давнього землероба передбачити долю врожаю (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах