Значення в інших словниках
-
мантачка —
-и, ж. Вузький дерев'яний плоский брусок для гостріння коси, укритий шаром смоли з піском.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мантачка —
МАНТА́ЧКА, и, ж. Вузький дерев'яний плоский брусок для гостріння коси, укритий шаром смоли з піском. Замість списа – бере [козак] косу, За шаблю – мантачку (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мантачка —
БРУСО́К (відшліфований камінь для заточування металевих інструментів — ножа, коси і т. ін.), БРУС, МАНТА́ЧКА (для заточування коси). Третій косар — Іван, водив легесенько бруском по спинці коси (О.
Словник синонімів української мови
-
мантачка —
МАНТА́ЧКА, и, ж. Вузький дерев’яний плоский брусок для гостріння коси, укритий шаром смоли з піском. Замість списа — бере [козак] косу, За шаблю — мантачку (Манж., Тв.
Словник української мови в 11 томах
-
мантачка —
Мантачка, -ки ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Словник української мови Грінченка