Орфографічний словник української мови

манутися

ману́тися

дієслово доконаного виду

діал., безос.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. манутися — -неться, недок., безос., діал. Хотітися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. манутися — МАНУ́ТИСЯ, не́ться, недок., безос., діал. Хотітися. – Трохи й ми з тобою там [на весіллі] розважимось, Марусю! – Та не знаю ще, – каже, – як мати схочуть! – Хіба самій не манеться? Хіба не попросиш матусі?...  Словник української мови у 20 томах
  3. манутися — МАНУ́ТИСЯ, не́ться, недок., безос., діал. Хотітися. — Трохи й ми з тобою там [на весіллі] розважимось, Марусю! — Та не знаю ще, — каже, — як мати схочуть! — Хіба самій не манеться? Хіба не попросиш матусі?...  Словник української мови в 11 томах
  4. манутися — Манутися, -не́ться гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. ІІ. 101.  Словник української мови Грінченка