маніритися —
-рюся, -ришся, недок. Поводитися манірно; маніжитися (у 1 знач.). || Примушувати себе довго просити (до столу тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
маніритися —
МАНІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок. Поводитися манірно; маніжитися (у 1 знач.). Жінка вже літня, а чогось маніриться, прикриває рота хустинкою, ніби їй п'ятнадцятий рік щойно пішов (Ірина Вільде); – Чи я ж не принадна?...
Словник української мови у 20 томах
маніритися —
МАНІ́РИТИСЯ (поводитися неприродно), МАНІ́ЖИТИСЯ, ПИША́ТИСЯ. Його хазяйка мила Сипучої картоплі наварила, Та дещиця і в нас у рюкзаках була, Тож, не манірячись, ми сіли до стола (М. Рильський); (Кряж:) Час потрібний... Сам знаєш, дівчина.
Словник синонімів української мови
маніритися —
Мані́ритися, -рюся, -ришся, -ряться; не мані́рся, не -ні́ртеся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
маніритися —
МАНІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок. Поводитися манірно; маніжитися (у 1 знач.). Жінка вже літня, а чогось маніриться, прикриває рота хустинкою, ніби їй п’ятнадцятий рік щойно пішов (Вільде, На порозі, 1955, 198); — Чи я ж не принадна?...
Словник української мови в 11 томах
маніритися —
Маніритися, -рюся, -ришся гл. Жеманиться.
Словник української мови Грінченка