маніритися

Кривулятися, викривулятися, викривулитися, накривулятися, накривулитися, покривулятися, покривулитися, скривулятися, скривулитися, маніжитися, виманіжуватися, виманіжитися, зманіжуватися, зманіжитися, позманіжуватися, наманіжуватися, наманіжитися, понаманіжуватися, поманіжуватися, поманіжитися, уманіжуватися, уманіжитися, повманіжуватися, удавати, удати, повдавати

Значення в інших словниках

1. маніритися — мані́ритися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. маніритися — МАНІЖИТИСЯ; церемонитися.  Словник синонімів Караванського
3. маніритися — -рюся, -ришся, недок. Поводитися манірно; маніжитися (у 1 знач.). || Примушувати себе довго просити (до столу тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. маніритися — МАНІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок. Поводитися манірно; маніжитися (у 1 знач.). Жінка вже літня, а чогось маніриться, прикриває рота хустинкою, ніби їй п'ятнадцятий рік щойно пішов (Ірина Вільде); – Чи я ж не принадна?...  Словник української мови у 20 томах
5. маніритися — МАНІ́РИТИСЯ (поводитися неприродно), МАНІ́ЖИТИСЯ, ПИША́ТИСЯ. Його хазяйка мила Сипучої картоплі наварила, Та дещиця і в нас у рюкзаках була, Тож, не манірячись, ми сіли до стола (М. Рильський); (Кряж:) Час потрібний... Сам знаєш, дівчина.  Словник синонімів української мови
6. маніритися — Мані́ритися, -рюся, -ришся, -ряться; не мані́рся, не -ні́ртеся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. маніритися — МАНІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок. Поводитися манірно; маніжитися (у 1 знач.). Жінка вже літня, а чогось маніриться, прикриває рота хустинкою, ніби їй п’ятнадцятий рік щойно пішов (Вільде, На порозі, 1955, 198); — Чи я ж не принадна?...  Словник української мови в 11 томах
8. маніритися — Маніритися, -рюся, -ришся гл. Жеманиться.  Словник української мови Грінченка