Орфографічний словник української мови

манісінький

мані́сінький

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. манісінький — див. малий  Словник синонімів Вусика
  2. манісінький — -а, -е, розм. Те саме, що малісінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манісінький — МАНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малі́сінький. Він хутко підвівся і перехильцем побіг і собі до хлопців та дівчаток, що нахилилися над манісіньким гніздечком, де лежало на дні четверо сіреньких, з ряботинням, яєчок (С. Черкасенко); Манісінька ручка .  Словник української мови у 20 томах
  4. манісінький — МАНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малісінький. Манісінька ручка.. повертав ключ (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 244); Івась підніс бабусі зайченя, поставивши його на долоні. — Справді зайченятко, ти диви! І гарнесеньке яке та манісіньке (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 77).  Словник української мови в 11 томах
  5. манісінький — Манісінький, -а, -е = малісінький. Мил. 216.  Словник української мови Грінченка