манісінький

МАНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малісінький.

Манісінька ручка.. повертав ключ (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 244);

Івась підніс бабусі зайченя, поставивши його на долоні. — Справді зайченятко, ти диви! І гарнесеньке яке та манісіньке (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 77).

Значення в інших словниках

1. манісінький — мані́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. манісінький — див. малий  Словник синонімів Вусика
3. манісінький — -а, -е, розм. Те саме, що малісінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. манісінький — МАНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малі́сінький. Він хутко підвівся і перехильцем побіг і собі до хлопців та дівчаток, що нахилилися над манісіньким гніздечком, де лежало на дні четверо сіреньких, з ряботинням, яєчок (С. Черкасенко); Манісінька ручка .  Словник української мови у 20 томах
5. манісінький — Манісінький, -а, -е = малісінький. Мил. 216.  Словник української мови Грінченка