1. Словник української мови в 11 томах

манісінький

МАНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малісінький.

Манісінька ручка.. повертав ключ (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 244);

Івась підніс бабусі зайченя, поставивши його на долоні. — Справді зайченятко, ти диви! І гарнесеньке яке та манісіньке (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манісінький — мані́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. манісінький — див. малий Словник синонімів Вусика
  3. манісінький — -а, -е, розм. Те саме, що малісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. манісінький — МАНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малі́сінький. Він хутко підвівся і перехильцем побіг і собі до хлопців та дівчаток, що нахилилися над манісіньким гніздечком, де лежало на дні четверо сіреньких, з ряботинням, яєчок (С. Черкасенко); Манісінька ручка . Словник української мови у 20 томах
  5. манісінький — Манісінький, -а, -е = малісінький. Мил. 216. Словник української мови Грінченка