манісінький
МАНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.
Те саме, що малі́сінький.
Він хутко підвівся і перехильцем побіг і собі до хлопців та дівчаток, що нахилилися над манісіньким гніздечком, де лежало на дні четверо сіреньких, з ряботинням, яєчок (С. Черкасенко);
Манісінька ручка .. повертає ключ (С. Васильченко);
[Зінька:] Підожди, серце!.. Замовкни, бідне, занімій, манісіньке!.. (М. Кропивницький);
Івась підніс бабусі зайченя, поставивши його на долоні. – Справді зайченятко, ти диви! І гарнесеньке яке та манісіньке (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манісінький — мані́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- манісінький — див. малий Словник синонімів Вусика
- манісінький — -а, -е, розм. Те саме, що малісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манісінький — МАНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малісінький. Манісінька ручка.. повертав ключ (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 244); Івась підніс бабусі зайченя, поставивши його на долоні. — Справді зайченятко, ти диви! І гарнесеньке яке та манісіньке (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 77). Словник української мови в 11 томах
- манісінький — Манісінький, -а, -е = малісінький. Мил. 216. Словник української мови Грінченка