манірність
МАНІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мані́рний.
І от довгоочікуваний бал у повному розпалі. Господи, скільки манірності і пустопорожньої пишноти…! (Кол., Терен.., 1959, 178).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манірність — мані́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- манірність — -ності, ж. Властивість за знач. манірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манірність — МАНІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мані́рний 1. – Дівчина подивилась на нього і сказала без манірності, привітно: – Я швидко повернуся (О. Словник української мови у 20 томах