манірність

МАНІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мані́рний.

І от довгоочікуваний бал у повному розпалі. Господи, скільки манірності і пустопорожньої пишноти…! (Кол., Терен.., 1959, 178).

Значення в інших словниках

1. манірність — мані́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. манірність — -ності, ж. Властивість за знач. манірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. манірність — МАНІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мані́рний 1. – Дівчина подивилась на нього і сказала без манірності, привітно: – Я швидко повернуся (О.  Словник української мови у 20 томах