манірність

мані́рність

-ності, ж.

Властивість за знач. манірний.

Значення в інших словниках

1. манірність — мані́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. манірність — МАНІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мані́рний 1. – Дівчина подивилась на нього і сказала без манірності, привітно: – Я швидко повернуся (О.  Словник української мови у 20 томах
3. манірність — МАНІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мані́рний. І от довгоочікуваний бал у повному розпалі. Господи, скільки манірності і пустопорожньої пишноти…! (Кол., Терен.., 1959, 178).  Словник української мови в 11 томах