манірний
мані́рний
-а, -е.
Позбавлений простоти і природності.
|| Порушення поведінки, що характеризується неприродністю та химерністю рухів і міміки.
|| З витонченими манерами (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовимані́рний
-а, -е.
Позбавлений простоти і природності.
|| Порушення поведінки, що характеризується неприродністю та химерністю рухів і міміки.
|| З витонченими манерами (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови