Словник чужослів Павло Штепа

манірний

Удаваний, неприродній, див. маніритися

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. манірний — мані́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. манірний — Маніжний, церемонний, дзиґльований, с. тонний, світський.  Словник синонімів Караванського
  3. манірний — -а, -е. Позбавлений простоти і природності. || Порушення поведінки, що характеризується неприродністю та химерністю рухів і міміки. || З витонченими манерами (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. манірний — МАНІ́РНИЙ, а, е. 1. Позбавлений простоти та природності. – Пане Ястшембський! наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. манірний — МАНІ́РНИЙ (позбавлений простоти й природності), РОЗМАНІ́ЖЕНИЙ розм., ЖАНТИ́ЛЬНИЙ розм., заст. — Ходичин син — кращий за цього манірного франта Криштофа (З.  Словник синонімів української мови
  6. манірний — Мані́рний, -на, -не церемо́нний = мані́рний  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. манірний — МАНІ́РНИЙ, а, е. Позбавлений простоти та природності. — Пане Ястшембський! наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  8. манірний — Манірний, -а, -е Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.  Словник української мови Грінченка