Значення в інших словниках маралівник — -а, ч. 1》 Той, хто займається маралівництвом. 2》 Ферма, де розводять маралів. Великий тлумачний словник сучасної мови маралівник — МАРАЛІВНИ́К, а́, ч. Той, хто займається маралівництвом. Потомственний маралівник. Словник української мови у 20 томах маралівник — МАРАЛІВНИ́К, а, ч. Той, хто займається маралівництвом. Словник української мови в 11 томах