марнотний

марно́тний

прикметник

Значення в інших словниках

1. марнотний — -а, -е. Прикм. до марнота. || Марний, суєтний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. марнотний — МАРНО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до марнота́. Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Тут вічність і мить сплелися воєдино і вічність втрачала владу над миттю. Тут марнотними стають думки про славу, багатство, почесті.  Словник української мови у 20 томах