мацапура

мацапу́ра

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

лайл.

Значення в інших словниках

1. мацапура — див. вайлуватий; лице; пихатий  Словник синонімів Вусика
2. мацапура — -и, ч. і ж., лайл. Неохайна або незграбна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мацапура — МАЦАПУ́РА, и, ч. і ж., лайл. Неохайна або незграбна людина. [Хівря:] Це біжу до шинку по свого мацапуру: як попхався ще зранку, та й досі куликає! (М. Кропивницький); – Семінаристом я був у духовній. Дивиться Петро. Така мацапура, семінаристом він був!...  Словник української мови у 20 томах
4. мацапура — мацапу́ра 1. негарне обличчя (ср, ст) 2. неохайна або незґрабна людина (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. мацапура — ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, МАШКАРА́ розм., ШЕРЕ́ПА розм., ПОТОРО́ЧА розм., ОПУ́ДАЛО зневажл., МА́ВПА зневажл., МАЦАПУ́РА зневажл.  Словник синонімів української мови
6. мацапура — МАЦАПУ́РА, и, ч. і ж., лайл. Неохайна або незграбна людина. [Xівря:] Це біжу до шинку по свого мацапуру: як попхався ще зранку, та й досі куликає! (Кроп., І, 1958, 522); — Семінаристом я був у духовній. Дивиться Петро. Така мацапура, семінаристом він був!...  Словник української мови в 11 томах
7. мацапура — Мацапура, -ри об. Неуклюжій, неповоротливый человѣкъ. Чортова мацапура. Ном. № 3562.  Словник української мови Грінченка