Значення в інших словниках
-
маятник —
Вагадло.
Словник синонімів Караванського
-
маятник —
-а, ч. 1》 Стрижень, який верхнім кінцем прикріплений до нерухомої точки й рівномірно коливається. Маятник Фуко. 2》 Колісце, що регулює хід годинника.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
маятник —
Коливальце
Словник чужослів Павло Штепа
-
маятник —
МА́ЯТНИК, а, ч. 1. Стрижень, який верхнім кінцем прикріплений до нерухомої точки й рівномірно коливається. В світлиці не було нікого. Тільки маятник здорового годинника нешвидко й з повагою цокав (І. Нечуй-Левицький); На стіні цокали годинники.
Словник української мови у 20 томах
-
маятник —
Матеріальне тіло, підвішене на осі (фізич. м.), або матеріальна точка, підвішена на невагомій нерозтяжній нитці (математичний м.), що коливається відносно положення рівноваги; під час руху м. відбувається постійна зміна потенціальної енергії в кінетичну і навпаки.
Універсальний словник-енциклопедія
-
маятник —
МА́ЯТНИК (пристрій у годиннику тощо); ВАГА́ДЛО заст. (висячий). Довгий широкий маятник коло стінного годинника тихо стукав серед страшної тиші (І. Нечуй-Левицький); Тодішні дзиґарі не дзвонили й не мали вагадла (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови
-
маятник —
МА́ЯТНИК, а, ч. 1. Стрижень, який верхнім кінцем прикріплений до нерухомої точки й рівномірно коливається. В світлиці не було нікого. Тільки маятник здорового годинника нешвидко й з повагою цокав (Н.-Лев., III, 1958, 38); На стіні цокали годинники.
Словник української мови в 11 томах