Значення в інших словниках
-
маячний —
Маячливий, манячливий; (- ідею) божевільний, дикий, безумний, маніякальний, нестямний.
Словник синонімів Караванського
-
маячний —
I маячн`ий-а, -е. Стос. до маячення. || Божевільний, безумний. Маячні ідеї. II ма`ячний-а, -е. Те саме, що маяковий. Маячна башта. Маячна культура (рослина) — культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за них і позначає рядки посівів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
маячний —
МАЯЧНИ́Й, а́, е́. Стос. до маячення. Та й усе життя отоді в Обухівці – не віриться, що це була дійсність, а не привиділось у важкому маячному сні (А. Головко); Неясні маячні образи вимальовувались перед ним (Ю. Бедзик); // Божевільний, безумний.
Словник української мови у 20 томах
-
маячний —
БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ підсил., МАЯЧНИ́Й підсил., МАЯЧЛИ́ВИЙ підсил. рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм. А я теж мучився, дивлячись на нього.
Словник синонімів української мови
-
маячний —
МАЯ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що маяко́вий. Маячна башта. ∆ Мая́чна культу́ра (росли́на) — культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за них і позначає рядки посівів. — Колись було підсівали..
Словник української мови в 11 томах
-
маячний —
Мая́чний, -а, -е Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка