маячний
МАЯ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що маяко́вий.
Маячна башта.
∆ Мая́чна культу́ра (росли́на) — культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за них і позначає рядки посівів.
— Колись було підсівали.. рядочки маячної культури, — згадує Григорій Антонович, — щоб міжряддя раніше обробити й бур’яни знищити (Хлібороб Укр., 9, 1965, 30).
МАЯЧНИ́Й, а́, е́. Стос. до маячення.
Та й усе життя отоді в Обухівці — не віриться, що це була дійсність, а не привиділось у важкому маячному сні (Головко, II, 1957, 179);
Неясні маячні образи вимальовувались перед ним (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 167);
// Божевільний, безумний.
У своїх маячних планах завоювання світового панування фашисти відводили Україні особливе місце (Ком. Укр., 10, 1964, 30).
Словник української мови (СУМ-11)