Значення в інших словниках
-
маєтний —
Має́тний: — багатий [48]
Словник з творів Івана Франка
-
маєтний —
Багатий, заможний, грошовитий, суч. забезпечений, зап. імущий.
Словник синонімів Караванського
-
маєтний —
див. багатий
Словник синонімів Вусика
-
маєтний —
-а, -е, рідко. Те саме, що багатий 1); заможний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
маєтний —
МАЄ́ТНИЙ, а, е, зах. Те саме, що бага́тий 1; заможний. Брати Калиновичі – заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Біля порога він зупинив людей. – Гу-у, – вигукував, як маєтний господар. – Касю, винеси коновку води! (С.
Словник української мови у 20 томах
-
маєтний —
БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий.
Словник синонімів української мови
-
маєтний —
Має́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
маєтний —
МАЄ́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бага́тий 1; заможний. Брати Калиновичі — заможні, ба навіть дуже маєтні люди (Фр., VI, 1951, 203); Біля порога він зупинив людей. — Гу-у, — вигукував, як маєтний господар. — Касю, винеси коновку води! (Чорн., Потік.., 1956, 14).
Словник української мови в 11 томах
-
маєтний —
Маєтний, -а, -е Зажиточный.
Словник української мови Грінченка