месницький

ме́сницький

прикметник

Значення в інших словниках

1. месницький — -а, -е. 1》 Прикм. до месник. || Належний месникові. || Який складається з месників. 2》 Сповнений почуття помсти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. месницький — МЕ́СНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ме́сник. Збиралися не раз над Бориславом, Дрогобичем, Львовом бурі месницьких народних повстань (з газ.); Йшли [партизани] по месницьких давніх стежках (П. Воронько); // Належний месникові.  Словник української мови у 20 томах
3. месницький — МЕ́СНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ме́сник. Збиралися не раз над Бориславом, Дрогобичем, Львовом бурі месницьких народних повстань (Рад. Укр., 19.  Словник української мови в 11 томах