Значення в інших словниках
-
металевий —
Металічний; (голос) дзвінкий; пор. ЗАЛІЗНИЙ, СТАЛЕВИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
металевий —
[меиталевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
металевий —
-а, -е. 1》 Прикм. до метал. || Зробл., вигот. з металу. 2》 Власт. металу. 3》 перен. Такий, як метал, такий, як у металу. || Який нагадує звуки від удару по металу (голос, сміх і т. ін.); дзвінкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
металевий —
МЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мета́л. Он підходять до печей платформи, З них скидають металевий брухт... (М. Шеремет); // Зробл., вигот. з металу. Ноги, немов металеві пружини, безупинно і рівно стукають в землю (М.
Словник української мови у 20 томах
-
металевий —
ДЗВІНКИ́Й (про звук, голос, сміх тощо — який звучить високо, чітко і сильно), ДЗВЕНЯ́ЧИЙ, ДЗВЕНЮ́ЧИЙ, МЕТАЛЕ́ВИЙ, ГОЛОСИ́СТИЙ рідше, ТРЕМКИ́Й розм.; СРІБЛЯ́СТИЙ, СРІБЛИ́СТИЙ, СРІ́БНИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ (мелодійний, чистого звучання).
Словник синонімів української мови
-
металевий —
Метале́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
металевий —
МЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мета́л. Он підходять до печей платформи, З них скидають металевий брухт… (Шер., Дружбою.., 1954, 25); // Зробл., вигот. з металу. Ноги, немов металеві пружини, безупинно і рівно стукають в землю (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
металевий —
Металевий, -а, -е Металлическій. Желех.
Словник української мови Грінченка