метляти —
див. іти; хитати; ходити
Словник синонімів Вусика
метляти —
-яю, -яєш, недок. 1》 перех. і неперех. Гойдати щось або чимось (про вітер, бурю і т. ін.). || безос. Про сильне розгойдування під час дуже швидкого руху. || чим. Ритмічно рухати з боку в бік; гойдати, махати. 2》 неперех., рідко. Часто міняти напрямок руху.
Великий тлумачний словник сучасної мови
метляти —
МЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. що, чим. Гойдати щось або чимось (про вітер, бурю і т. ін.). Вітер сердито метляв на всі боки сухі кущі (А. Хорунжий); Сафрон, метляючи полами довгого поношеного піджака, широкою розхитаною ходою поспішав на хутір (М.
Словник української мови у 20 томах
метляти —
КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал.
Словник синонімів української мови
метляти —
МЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. перех. і неперех. Гойдати щось або чимось (про вітер, бурю і т. ін.). Вітер сердито метляв на всі боки сухі кущі (Хор.
Словник української мови в 11 томах