метіль — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

метіль — див. заметіль; метелик Словник синонімів Вусика
метіль — I -і, ж., діал. Метелиця (у 1 знач.). II -теля, ч., діал. Метелик (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
метіль — 1. завихіль, завірюха, завія, замета, кура, курбельоха, курява, курявиця, кушпала, метелиця, сніговиця, сніговій, сніговійниця, сніжниця, хвижа, хвища, хвирса, хиза, хуга, хуговій, хурделиця, хурдига, хурта, хуртеча, хуртовина, шквиря, див. буря, пурга, снігопад 2. це метелик Словник чужослів Павло Штепа
метіль — МЕТІ́ЛЬ¹, і, ж., діал. Метелиця (у 1 знач.). [Старий:] Як страшно б'є метіль і завиває вітер! (В. Самійленко); Метіль мете, пурга снігами сіє (А. Малишко); Двері з пекарні неначе бурею одчинило: Онися вибігла – неначе метіль дмухнула (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
метіль — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
метіль — Ме́тіль, -теля; -телі, -лів = мете́лик меті́ль, -те́лі, -те́лі, -ті́ллю; -те́лі, -лей = мете́лиця Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
метіль — МЕТІ́ЛЬ¹, і, ж., діал. Метелиця (у 1 знач.). [Старий:] Як страшно б’є метіль і завиває вітер! (Сам., , 1958, 62); Метіль мете, пурга снігами сіє (Мал., Любов, 1946, 4); Двері з пекарні неначе бурею одчинило: Онися вибігла — неначе метіль дмухнула (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
метіль — I. Метіль, -те́лі ж. = метелиця 1. Ой на зятя та метіль мете. Мет. 185. Не метіль з моря піднімалася, а то гуси сірі, лебеді білі. Чуб. V. 939. --------------- II. Метіль, -ля м. 1) = метелик. Рубанок тільки дж-ж-ж, дж-ж-ж!... Словник української мови Грінченка